Самоделки

День ткалі та вишивальниці в Музеї народної архітектури та побуту НАН України має на меті об’єднати та створити умови для творчого спілкування якомога більшій кількості народних та професійних майстрів, що нині працюють у цих жанрах. Показ роботи ручного ткацького верстата, майстринь-вишивальниць може сприяти відродженню давніх технологій ручного ткацтва та вишивки, а також їх впровадженню в сучасний побут. Відвідувачі тут можуть побачити різноманітні сучасні твори, а також поспілкуватися з їх творцями.

Посмотреть фоторассказ...

У 2008 р. свято відбудеться 7–8 червня в експозиції «Середня Наддніпрянщина». Щороку воно приваблює до себе все більше і більше відвідувачів та безпосередніх учасників, сприяє зростанню інтересу сучасників до ручного оздоблення одягу, побутових тканин тощо. В цілому роботи кращих народних майстрів сучасної вишивки і ткацтва формують художній смак у молоді. Вони прокладають шлях мистецьким здобуткам минулого у сьогодення, створюючи нові інтерпретації української орнаментальної традиції.

Музей народної архітектури та побуту НАН України
Адреса: Україна, с. Пирогів, вул. Червонопрапорна, 1
Телефон: 8 (044) 526–57–65
Гугль-мапа

Свято було започатковане у середині 1990-х рр. етнографом Музею Л. Г. Орел, а пізніше продовжене І. І. Несен. Вирощування, обробка конопель та льону, а відтак і ручне ткацтво та вишивка відомі в Україні від найдавніших часів. Тривалий час вони існували у формі домашніх занять, а з часом розвинулись у кустарні промисли. У ХІХ ст. українські селянки виготовляли різноманітні інтер’єрні тканини, елементи одягу тощо. При цьому використовувались різноманітні прийоми узорного ткання на двох, чотирьох і більше поножах. Вишивальних швів в Україні минулих століть налічувалось понад 100.

У ХХ ст. ручне ткацтво та вишивка з домашніх занять перетворились на артільне, а з часом — фабричне виробництво й існували в Україні у системі Художніх промислів. На тогочасних підприємствах були підготовлені сотні народних майстрів, роботи яких прославили нашу державу далеко за її межами. Водночас домашнє побутове ткання та вишивання поступово занепали, а згодом цілком вийшли з ужитку.

У кінці 1990-х рр. у зв’язку з загальною кризою в економіці більшість підприємств по виготовленню килимів, інтер’єрних тканин, вишиваного одягу в Україні були закриті, а їх художники та майстри покинуті на призволяще. Тому особливо важливими у цей час стають різноманітні ярмарки та вернісажі, де окремі майстри можуть показати та запропонувати споживачам свої вироби.

День ткалі та вишивальниці в Музеї народної архітектури та побуту НАН України має на меті об’єднати та створити умови для творчого спілкування якомога більшій кількості народних та професійних майстрів, що нині працюють у цих жанрах. Показ роботи ручного ткацького верстата, майстринь-вишивальниць може сприяти відродженню давніх технологій ручного ткацтва та вишивки, а також їх впровадженню в сучасний побут. Відвідувачі тут можуть побачити різноманітні сучасні твори, а також поспілкуватися з їх творцями.